Ця формація йде своїм шляхом в напрямку встановленого заздалегідь руху. Поступально і витіювато, розмірено і стрімко вони роблять свою справу, поєднуючи в ньому ремісництво будови і філософію пошуку. Паша Нечитайло та Яна Шпачинська, з автентичного каменец-подільського дуету Zapaska, що видали на початку року свій повноформатний реліз Kontur, відповіли на кілька запитань, що цікавлять мене сьогодні.

ART: Розкажіть про альбом «Kontur», який майже як 10 місяців тому вийшов. Чи виправдав він ваші сподівання і наскільки відчувається гордість за випуск першого повноцінного LP?

Яна: Фідбека нам як завжди мало. Але ми раді, що взагалі його зробили. На етапі виходу він нас цілком задовольнив.

Паша: Серед тих, хто прослухав альбом були хороші відгуки та критики хвалили. Це завжди тішить. Негативних рецензій ми не бачили. Це класно і нам сподобалось, що ми почали більше експериментувати з записом і включили в альбом домашні треки, які ми записували на студії-майстерні однієї знайомої художниці.

Яна: В рамках туру «Kontur» ми не всі треки з альбому граємо live. Наприклад, є трек з Ніною Гаренецькою  з ДахиБрахи и продакшн Omodada, ми його не виконуємо, тому що не вистачає Ніниного вокалу. Раніше коли ми робили ep (перший – 100%, другий – наполовину), то намагалися записувати dram-live. А коли працювали над «Kontur», нарешті зрозуміли, що cd чи просто запис – це один вид музичної продукції, а виступ – другий і вони не обов’язково повинні бути однакові.

ART: На вашу думку, сьогоднішня публіка готова до такої концептуальної музики як у вас, враховуючи той факт, що ви починали як diy і після виходу цього альбому повинні були вийти в ранг всеукраїнських зірок, але скоріше і залишились як diy?

Яна: Оскільки фідбека мало, це свідчить про те, що музика не знаходить належного відгуку тієї маси людей, які б оцінили і сказали «класно». Тому практика показує, що ні.

Паша: Насправді, час працює на нас. І з кожним кроком ми бачимо, що більше людей з’являються, які хочуть нас слухати. Це радує. Потихенько воно просувається вперед.

ART: Ті події та переломлення, які Україна пережила цього року, наскільки вони на вас вплинули, враховуючи що минулі роки ви проведи в роз’їздах за межами країни і напевно не настільки тісно стикалися з наростанням соціального бунту?

Павло: У нас з’явилось трохи соціальних пісень та соціальної лірики. Всю весну по Словаччині та Німеччині ми катали пісню, як тільки почали захоплюватись урядові установи на сході України у нас є пісня-коротке резюме, скрізь співали це: «В Україні today Раша, терористи наступають, сепаратисти єбашать».

Яна: Подорожуючи по Україні з концертами, ми відчували різношерстість. А чомусь після цих подій, коли граєш в Києві чи просто гуляєш по Києву, то розумієш, що тут є спільнота людей, ядро. І ти починаєш до цих людей ставитися з більшою повагою.

Паша: Київ та Харків абсолютно змінились після всіх цих подій. Але нам було важко, особливо коли відбувалися найстрашніші події на Майдані. В цей час ми були в Польщі і ці події торкнулися наших родин дуже щільно і це важко було переживати, що нічим не можеш фізично допомогти. Важко було грати і спостерігати це, хотілось бути на площі з людьми.

ART: А цей тур перший повноцінний після цих подій?

Яна: Цього року ми ще менше граємо в Україні, ніж минулого. Хоча це вже третій масштабний тур по Україні. В Харкові ми закривали Intelligent Music in Kharkov, і організатор – дівчина зробила промо з українською направленістю: співаємо гімн України, носимо стрічки та акцент на сучасну українську альтернативну музику. І було дуже багато людей на концерті, що приємно здивувало та порадувало.

Паша: Стосовно фідбек від публіки після запису «Kontur» і живих виступів, у нас люди люблять, щоб музика була дуже душевна, або супертехнічна, тобто «холодна», але добре зроблена. Наша музики десь посередині, ми не такі як Слава Вакарчук, душевний та сердечний, медовий і не такі як Gorchitza, Tomato Jaws і виходить так, що наша цільова аудиторія ще формується, і ми разом з нею.

ART: Як ви ставитесь до того, що ваші колеги на фоні всіх останніх подій прийняли подвійну позицію: хтось не відмовився від своїх концертів в Росії та Криму, в Україні співаючи гімн та вигукуючи «Слава Україні!», а в Росії говорить про те що позиція співака поза політикою? А хтось з гучним мейнстримовим іменем свідомо відмовився від концертів.

Паша: Соромно, що є такі люди. Війна іде, хлопці та дівчата вмирають і в такій ситуації безперечно митець має зайняти однозначну і жорстку позицію.

Яна: В кінці 2013 року стало зрозуміло, що не можна абстрагуватися від того, що навколо і вважати, що мистецтво над цим всім. Все одно ти маєш визначатися з життєвою чи політичною позицією.

Паша: Єдиний фронт, не можна собі уявити, щоб Шульженко чи Утьосов їздили в Берлін в 41-му з концертами. Ситуація така сама.

ART: Той задум, з яким почалася Zapaska, умовно жарт, тому що у Паші на той час був злагоджений колектив зі своєю аудиторією «Пропала Грамота», сьогодні який вже переріс в концепцію. Яку він вам дає надію на рух, враховуючи що ви за кордоном виступаєте, та все ж залишаєтесь патріотами своєї країни?

Паша: Повна музична свобода, ми можемо робити все, що завгодно та експериментувати, що вже показало, ми змінювалися за ці чотири роки. Не боялись змінюватись і дякуючи Господу всі ці зміни з реальністю нормально резонували. Десь знаходились концерти, десь теплі відгуки людей, які підтримували, десь знаходилися люди, які після концерту підходили і казали «Класно, продовжуйте!» і це саме головне. Безперечно, це свобода, любов і все що ми хотіли з Zapaskою – багато грати концертів та подорожувати і зараз всесвіт до нас добрий і надає нам таку можливість.

Беседовал: А. Пролетарский.

Фото: А. Пролетарский.